За Другої Польщі руйнація замку була зупинена та приставлена охорона. Ним зацікавилися у Варшаві, мали місце приїзди чиновників та науковців. Друга світова війна стала на заваді подальшим намірам польської влади щодо замку.
В радянські часи замок отримав статус історичної пам'ятки, до нього були приставлені сторожі.
Десь при кінці 70-х років на території розпочалися масштабні археологічні дослідження. Було розроблено проект реконструкції замку під музейно-готельний туристичний комплекс, на що планувалося виділити більше 2 млн. радянських карбованців. Наскільки відомо, "куратором" (чи лобістом) питання збереження історичної пам'ятки виступав один з очільників тодішнього Надвірнянського райкому партії Єроменко.
Нині в музеї Історії Надвірнянщини ще можна побачити карти-планшети із проектними пропозиціями щодо реконструкції. При ліквідації райкому партії частина проектної документації, завдяки зусиллям Олександри Зварчук, була збережена.
Десь в 2003-2004 р. замком зацікавилися іноземні інвестори, зокрема з австрії. Та, по причині недолугості українського законодавства, проект не отримав продовження. Тоді ж головним архітекторм області М. Ходаном було внесено пропозицію щодо "чергової" реконструкції. З державного бюджету мало бути виділено перші транші в розмірі 250-500 тисяч гривен. За ці кошти було розпочато відновлювальні роботи. З перервами вони тривали десь до 2007 року. Частково відновлено вартівню та частину оборонної стіни.