На сьогоднішній день дуже актуальним питанням для нашої держави є отримання громадянами України подвійного громадянства, особливо з Російською Федерацією (країною-агресором), що становить пряму небезпеку для України як держави і загрожує не тільки національній безпеці.
Суть подвійного громадянства полягає в тому, що ці особи можуть будь-коли дуже просто перетнути державний кордон і стати об’єктом пильної зацікавленості іноземних правоохоронних органів, адже в осіб з подвійним громадянством немає інтересу у процвітанні та розвитку України. Про яку участь у побудові Української держави може думати особа, котра добровільно обирає подвійну національну тотожність і робить свій усвідомлений вибір на користь сусідньої чи віддаленої країни та її стратегічних інтересів?
Дедалі більше наших земляків отримують російські паспорти. Наявність такого «документа» в українських громадян підриває безпеку нашої Неньки, адже Рашка вправно навчилась використовувати у своїх інтересах громадян, що мають паспорти Федерації, але проживають на території колишніх радянських республік. Так, під час трагічних подій 2008 року в Грузії, коли туди увійшли рашистські війська, президент Мордору (РФ) на засіданні Ради Безпеки заявив, що він зобов'язаний захищати життя та гідність російських громадян, де б вони не знаходилися, таким чином Росія має підстави захопити частину території даної держави.
З цією ж метою – формального прикриття своєї агресії та формування підтримки серед місцевого населення – РФ видає свої паспорти і громадянам України, переважно з Донбасу та Криму. За неофіційною інформацією російські паспорти мають близько трьох сотень тисяч громадян України. Деякі експерти називають цифри значно більші, але офіційних даних, нажаль, немає.
Тому Україна не може собі дозволити ліберально ставитись до подвійного громадянства власних громадян, оскільки це пряма загроза її суверенітету. Жителям та громадянам України варто задуматись куди вони їдуть заробляти гроші, адже шанси, що вони не повернуться достатньо великі. Незважаючи на складне соціально-економічне становище, непотрібно забувати про рідну землю, патріотизм… Тут варто згадати слова «ВЕЛИКОГО КОБЗАРЯ»:
«...світає, Край неба палає;
Соловейко в темнім гаї
Сонце зустрічає.
Тихесенько вітер віє,
Степи, лани мріють,
Між ярами над ставами
Верби зеленіють.»
