Як живуть, виживають, працюють сьогодні в селі молоді жінки, навіть якщо немає для цього сприятливих умов? Подивимось на прикладі Світлани Гринюк з Білих Ослав. А розпочнемо з того, що при сільській бібліотеці філії (завідувач Надія Гринюк) вже кілька років успішно працює клуб за інтересом «Сучасниця» для молодих жінок, на засіданнях якого вони спілкуються, діляться досвідом виховання дітей, господарювання тощо. Одне із засідань клубу недавно присвятили Світлані, яка й розповіла про себе більше. Вона народилась 13 березня 1981р., одружена, виховує двох чудових донечок. Входить в раду жіночого клубу “Сучасниця”, за професію – швея, десяток років тому вона шила мякі іграшки, пізніше ковдри, подушки, постільну білизну і все це продавала.
Кілька років тому вона розпочала досить цікавий бізнес – виготовлення карпатських чаїв. І вже більше чотирьох років цілою сім”єю зривають цілюще зілля та квіти полями та лісом. Гірський чай припав до душі людям не тільки в межах регіону, а й далеко за межами області. У пані Світлани вже налагоджено поставки до Яремче, Поляниці, Буковелю, Закарпаття, де туристи ласують запашним чаєм і купляють його у подарунок для рідних та знайомих. Зараз ідуть переговори про поставки за кордон. Звісно, що вона сама не може фізично заготовити стільки сировини, тому скуповує її у людей. Таким чином вона, в якійсь мірі, забезпечує односельчан якимсь заробітком. Це досить клопітка робота: правильне зривання, сушіння, зберігання, пакування продукції потребує великих затрат і розумових, і фізичних. Але нашій героїні ця робота дуже подобається. Вона перечитала в бібліотеці всі книги про рослини, енциклопедії народної медицини, статті з періодики. Розпочинала Світлана із кількох видів чаю, зараз це – понад тридцять, зокрема: “Гірський”, “Імунітетний”, “Довголіття”, “Барви Карпат”, “Заспокійливий”, “Ранкова бадьорість”, “Подих лісу”, “Аромат полонини”, “Оздоровчий”, “Вітамінний” та ін.
Учасників заходу Світлана Дмитрівна пригостила чудовим чаєм. Присутні дійшли висновку, що таких розумних і кмітливих жінок-трудівниць як білоославські ніде більше немає, а наші сільські жінки витримують різні труднощі, не бояться викликів і вміють давати собі раду.