У
Фитьківській бібліотеці з нагоди 55-річчя від дня народження поетеси Надії
Попович провели літературний вечір «Надіє, зоре, дух твій не погас»
В
селі шанують пам’ять
про свою славну землячку, яка не лише добре володіла словом, але й була гарною
людиною, керівником дитячого драматичного гуртка «Первоцвіт» та добрим другом,
порадником, наставником для багатьох малих та дорослих односельчан.
В
цей день поезія Надії звучала у виконанні Лесі Попович, Насті Бенеш, Юлі
Павлюк, Мар’яна Поповича, Вероніки Міщук, Іри Павлюк. Сестра
Надії Галина Шуфлин розповіла про її життя, творчість., боротьбу з надокучливою
хворобою. Сільський голова Марія Дмитрук була однією з перших «первоцвітівців»,
тож поділилася спогадами про Надію, свої перші поетичні спроби, написані за її
допомогою. Пісню «Яблунева гілка» на сл. Надії Попович виконали Юля Павлюк та
Вероніка Міщук.
Надія Попович народилася 16 січня 1961 року в селі Фитьків на Надвірнянщині.
Її життя пройшло у рідному селі, до якого вона хилилася усім серцем і великою
дочірньою любов`ю. Захворівши у 15-річному віці, дівчина до кінця виділених
долею літ залишалася прикутою до ліжка. Єдиною відрадою для неї стала поезія,
глибокий внутрішній потяг до високого літературного слова, яке полюбила ще у
шкільну пору.
У 1994 році видає першу поетичну збірку «Серед минущості буття»,
упорядковує другу книжку поезій для видання.
Але,
на превеликий жаль, і друга поетична книжка «Портрет долі» (1995), і збірник
сценаріїв свят та літературно-музичних композицій «Співаю тобі, Україно»
(1999), і вагомі добірки поезій в альманасі «Купальська злива» (2002) й
антології «Літоплин над Бистрицею» (2007) літстудії «Бистрінь» побачили світ
після її смерті – зболене серце не витримує тяжкої хвороби і 7 травня 1995 року
вона помирає.