Ланчин був потужним центром солеваріння. За даними «реєстру покутських бань» від 9 жовтня 1728 року в Ланчині нараховувалося 20 черенів, за якими Ланчин посідає III місце пропустивши перед собою Десятин із 32 та Уторопи з 22 черенами. Найбільшого розвитку Ланчинська солеварня зазнає з встановленням Австрійської влади. Новий уряд один із перших своїх заходів заповзявся монополізувати солеварні промисли. На цей час в 1773 році Ланчинська солеварня виробляла 878 тонн вареної солі припустивши перед собою Десятин та Стопчатів. Не дивлячись на це в кінці 18 ст. ланчинську солеварню закривають. Щоправда з початку 19 ст. ланчинська сіль стає потрібної для австрійської держави і саліна запрацювала. В 1807 році тут виварили 2405 тонн солі. В 1862 році ланчинською солеварнею керував Йозеф Хаас.
На початку ХХ ст.. солеварний центр розташовувався навколо одного шибу, що мав глибину 52 м В 1900 році з нього було видобуто 148698 г.л солянки З неї було виварено 4643 тонн солі , затративши для цього 9128 м. куб дров. Соровиця трубами перекачувалася до склянкових збірників. В ці резервуари поміщалося 190000 літрів соровиці. В цьому році на солеварні працювало 65 осіб, котрі заробили 53048 корон.
В кінці 19 ст. проводиться модернізація солеварні . На відстані 40 м на північний схід від шибу № 1 був викопаний ще один шиб. Це відбулося в 1901 році. А за аналізом щорічних показників вивареної солі в 1899 році.
(Дальше з «Обрію»… потужні поклади О.А.)
Основні об’єкти ланчинської солеварні виглядали так:
1. Варільня солі, яка продукує сіль варену з 30-32% солянки натуральної, яку отримують із існуючих шибів. До варільні пилягають склади солі, млин і склади для дров. До півлденно-західної стіни прилягають 2 комени.
3. Збірник для солянки. Будинок в якому міститься збірник вионаний з вогнетривкого матеріалу, верх дерев’яний , дах критий гонтами.
4. Склад на різне знаряддя. Будинок дерев’яний, необтинкований, дах критий оцинкованою бляхою.
5. Кузня з прибудовами, склад. Кузня мурована , дах добрий, покриття гонтове, частково знищене.
6. Будинок , що в ньому міститься столярня, склад матеріалів стайня та возовня. Будинок мурований , дах добрий, критий частково бляхою оцинкованою, частково толлю.
7. Склад на нафтопродукти. Будинок мурований покритий гонтами.
8. Будинок над Прутом, дерев’яний, покритий гонтами
9. Нові лазейки, будинок дерев’яний, новий, дах критий черепицею.
10. Гараж на автомобіль , дерев’яний покритий толлю.
11. Будинок над шибом і зал машин . Виконаний з муру пруського, дах критий бляхою цинковою.
12. Лазні для робітників. Будинок з муру пруського, покритий бляхою.
13. Будинок насосної станції. (Опис відсутній)
14. Будинок перероблений із старого пансіонату, мурований, дах критий бляхою.
15. Будинок господарський, при будинку пансіонат, дерев’яний, в доброму стані.
16. Будинок № 2. – дерев’яний покритий бляхою.
17. Пивниця будинку № 2. Виконана з каменю на цементнім розчині.
18. Будинок господарський який відноситься до будинку № 2, дерев’яний , покритий бляхою.
19. Льодовня (Опис відсутній)
20. Вартівня .Будинок дерев’яний , критий бляхою.
21. Житловий будинок директора жупи, столітньої давності, покритий бляхою оцинковою.
22. Господарський будинок директора (Опис відсутній)
23. Пивниця біля будинку директора. Покрита бляхою залізною.
24. Бюро уряду і житло вахмістра. Дім дерев’яний,вкритий гонтами.
25. Господарський будинок при бюро уряду.
26. Будинок № 1 мурований.
27. Господарський будинок будинку № 1.
28. Будинок ліквідатора. Знаходиться біля залізничної станції. Будинок із стінами вибитих з глини, критий бляхою оцинковою.
29. Господарський будинок при будинку ліквідатора. Дерев’яний критий гонтами.
30. Шиб склянковий № 1. Глибина 52 м Будинок з двома прибудовами (Опис відсутній )
31. Шиб склянковий №2. Глибина 30 м (Опис відсутній)
32. Огорожа саліни.Знаходиться знищена на 75 % Загальна довжина огорожі становить 1650 м. Тільки 25% матеріалів добрі.
Про господарство поселення та види діяльності жителів Ланчина дізнаємося із перших відомостей, що сягають 16-17 ст. В урядових запи сках за 1565 рік говориться « там за Коломиєю є досить лісів і пустень, в яких люде з різних сіл пасуть вівці і свині цілий рік…А ,звичайно. Там пасуть вівчарі з таких сіл Ланчина…» В 1579 році в селі згадується священик , що свідчить про існування в цей час церкви в Ланчині. В 70-80 рках 18 ст. займає доволі таки малу площу 1 лан . Тут в 46 будинках проживало 253 особи. В 1680 році вони утримували 93 штуки великої рогатої худоби, що свідчить про тваринницький напрям господарства, крім солеварні функціонував один млин.
З кожним роком населення збільшується . Так , в 1781 році тут проживало896 осіб, в 1857 році – 2485. За 76 років населення збільшилося майже в три рази, відповідно зменшувалася частка землі на кожного жителя, що змушувало жителів Ланчина шукати заробітку для проживання. Значна частина ланчинців була зайнята в солевиробництві, не менша торгувала сіллю. Зона торгівельних маршрутів була найрізноманітнішою, часто сягала сотні і тисячі кілометрів.
Автор: Василь Герей